Сучасні тенденції посилення конкуренції в академічному просторі актуалізують необхідність використання російськими вузами всіх можливих засобів сучасних медіакомунікацій. З огляду на особливості основної цільової аудиторії вузу - молоді, російські вищі навчальні заклади все активніше освоюють новий вид онлайн комунікації - соціальні мережі. Даний вид цифрових медіа незамінний сьогодні в роботі як з зовнішньої, так і з внутрішньої цільовою аудиторією вузу і має синергетичний ефект по відношенню до всіх інших медіакоммунікаціонним напрямками. Потрібно відзначити, що робота в цьому напрямі ведеться російськими вузами все ще безсистемно, частіше на рівні інтуїтивного розуміння того, як необхідно вести свої акаунти в соціальних мережах і які соціальні мережі вибрати. Метою даної роботи є аналіз динаміки приросту цільової аудиторії російських вузів в соціальних мережах, а також визначення переліку лідируючих сьогодні в сфері освіти найменувань соціальних мереж, і, можливо, вироблення рекомендацій щодо подальшого розвитку даного медіакоммунікаціонного напрямки.
Ключові слова: вуз, конкуренція, комунікація, медіакомунікацій, соціальні мережі, цільова аудиторія, сайт, аккаунт
Вступ
Конкурентна боротьба вищих навчальних закладів в рамках міжнародного (посилення уваги до міжнародних рейтингів і свого місця в них) і внутріроссійкого (ряд нормативних документів і реалізація державних програм, спрямованих на підвищення впізнаваності російських вузів і жорсткість правил функціонування) академічного простору актуалізує необхідність активної комунікаційної діяльності російських вузів зі своїми цільовими аудиторіями. Більш того, тенденції цифровізації змушують академічне співтовариство звернути увагу на широкі можливості онлайн-простору. І якщо кілька років тому не всі російські вузи мали свій сайт, то сьогодні вже простежується тенденція до активного освоєння і розвитку російськими вузами всіх напрямків медіакомунікацій в онлайн-просторі.
Міждисциплінарність даного поля дослідження передбачає широке коло теоретичної бази різної спрямованості. Так, концептуальні та філософські основи можна знайти в роботах А.А. Аузана [Аузан, 2014], Г.Б. Клейнера [Клейнер, 2005]. Цікаві й пізнавальні роботи, присвячені російській практиці медіакомунікацій вищої школи, - це праці таких авторів, як Авсяніков Н.М. [Авсяніков, 2007], Липкина Е.Д. [Липкина, 2006], Сагінова О.В. [Сагінова, 2006], Ткаченко В.А., Кобякіна О.В. [Ткаченко, Кобякіна, 2015]. Комунікацію, в тому числі її структуру, види та особливості вивчали такі автори як Г.Лассуелл [Лассуелл, 1960], П. Лазарсфельд [Лазерсфельд, 1948], Е. Ноель-Нойман [Ноель-Нойман, 1996], Д. Маккуейл [Маккуейл, 2014]. Однак науково-дослідних робіт по використанню російськими вузами новітніх медіакоммунікаціонних ресурсів, таких як соціальні мережі, на сьогоднішній день недостатньо: це перш за все роботи таких авторів, як Г.Г. Геркушенко, С.В. Соколова, А.В. Фещенко [1] . Вагомий внесок внесли роботи по структурному аналізу соціальних мереж такі автори, як Д.А. Губанов, Д.А. Новиков і А.Г. Чхартішвілі [Губанов, Новиков, Чхартішвілі, 2010], Д.А. Шевченко розробив методику оцінки сайту вузу [2] . Дана проблематика є центрообразующей всієї дослідницької роботи Центру з вивчення медіакомунікацій вищої школи факультету журналістики МГУ імені М.В. Ломоносова, підготовлені вже два звіти за напрямом «Корпоративні комунікації вищої школи», що включають в себе також і аналіз змісту стрічок соціальних мереж провідних вузів світу. У фокусі уваги - акаунти вузів в мережі Facebook, яка об'єднує міжнародну аудиторію і використовується всіма вищими школами, що увійшли в поле дослідження [3] .
Необхідність подібних досліджень зумовлена ще й тим, що в епоху цифрових технологій освітні установи як передові двигуни прогресу і нових знань вже не можуть ігнорувати інтернет і пов'язані з ним способи комунікації. З огляду на, що за станом на жовтень 2014 року кількість користувачів інтернету склало 66% громадян Росії від 18 років і старше, що рівнозначно 76,3 млн чоловік; щодня виходять в мережу - 46% або 53,6 млн дорослих росіян; а частка користувачів, які виходять в глобальну мережу щодня або кілька разів на тиждень, перевищила 80%. Результати опитувань не враховують наймолодшу частину російської інтернет-аудиторії. У Росії щодня користуються інтернетом 89% підлітків у віці 12-17 років, що разом з дітьми до 12 років становить ще близько 10 млн користувачів. За кількістю користувачів інтернету Росія ще в 2012 р вийшла на перше місце в Європі, яке раніше займала Німеччина, і на шосте місце в світі [4] .
Сучасні вектори розвитку графіка споживання інформації показують зростання ролі інтернету в цілому і соціальних мереж, зокрема. Так, за результатами опитування Фонду громадської думки за осінь 2014 року [5] 33% опитаних росіян заходять в соціальні мережі раз в день, а 27% - двічі в день. Це говорить про необхідність включення в стратегію розвитку вузів формування професійних редакцій, здатних забезпечити мультимедійні комунікації з різними аудиторіями і поєднати ці навички зі здібностями до обробки складного академічного знання. Вища школа - це особливий суб'єкт соціальних комунікацій, що поєднує і вельми диверсифіковані мети і функції, і складний склад цільових аудиторій, і неоднорідність корпоративної структури. З іншого боку, є і певні суспільні, часом навіть державні очікування від дій університетів в публічній сфері, від їх комунікації з суспільством.
На думку дослідників [Вартанова, 2014; Ткаченко, Кобякі- на, 2015], сьогодні активізується одночасно ряд взаємопов'язаних факторів: 1) загострюється конкурентна боротьба вузів, обумовлена складною економічною і демографічною ситуацією; 2) підвищується увага держави до ефективності вузів, що відбивається в інтенсифікації перевірок в контексті ліцензування їх діяльності; 3) все більше вузів Росії формують власні інформаційні центри, прес-служби та департаменти по зв'язках з громадськістю, в тому числі і в рамках реалізації проекту щодо входження 5 російських вузів в першу сотню міжнародних рейтингів університетів до 2020 року [6] ; 4) ініціюються як інституційні, так і індустріальні дослідження. Під інституційними дослідженнями ми розуміємо наукову рефлексію ролі зв'язків з громадськістю та спрямованих комунікацій в роботі вищої школи, індустріальні ж дослідження ініціюються учасниками ринку PR. Так, наприклад, одне зі столичних комунікаційних агентств-лідерів індустрії в партнерстві з ВАТ «РВК» не тільки запустило роботу порталу «Відкрита наука» [7] і проект «Комунікаційні лабораторії», покликаний стати «майданчиком для спілкування та обміну досвідом представників наукової спільноти, освіти та ЗМІ, а також для виявлення нового класу фахівців - комунікаторів в науковій сфері» [8] , А й випустило збірник «Формула наукового PR», який об'єднав думки професіоналів зі зв'язків з громадськістю, журналістів, фахівців з комунікацій в сфері інновацій, науковим комунікацій щодо подання наукової інформації в медіа різних типів.
Сучасні медіакомунікацій вищої школи
Комунікацію, що має відношення до індустрії ЗМІ, традиційно визначають як «масову комунікацію». Але цей підхід не можна вважати абсолютно точним, так як комунікацією всередині медіаполя може бути й інший її вид - міжособистісна комунікація. Проблема цього теоретичного невідповідності пояснюється двома причинами: по-перше, становлення міжособистісної комунікації всередині медіаполя, безумовно пов'язане з технологічним процесом і появою так званих «нових медіа», чітко виявилося лише в даний час, і, по-друге, частина дослідників, хоча ніколи і не заперечували важливість міжособистісної комунікації, все ж розглядали її виключно як складовий елемент масово-комунікаційної моделі. Отже, сучасна теорія комунікації потребує терміні, що дозволяє синтезувати масову комунікацію і міжособистісну комунікацію, більш того - у виділенні особливого типу комунікації, який дасть можливість говорити про комунікації всередині медіаполя. Таким терміном представляється медіакомунікацій [Дунас 2009].
Все медіакомунікацій вузу можна умовно розділити на дві групи (в кожній з яких буде присутній і класифікація на внутрішню і зовнішню аудиторію): це цифрові (сайт, соцмережі та ін.) І традиційні (друковані ЗМІ, радіо, ТБ). У сучасних умовах розвитку техніки і зростаючої популярності нових медіа, а також з огляду на специфіку основної цільової аудиторії (ЦА) медіакомунікацій вузу (зовнішня і внутрішня цільова аудиторія: молодь у віці від 16 до 25 років), необхідно визнати, що важливу роль для університету грають такі медіаресурси, як сайт, соціальні мережі та мобільні додатки.
І якщо сьогодні практично кожен вуз вже має свій сайт - за результатами дослідження PR-агентства SPNCommunication за 2014 р цей показник дорівнює 90,5% - то активного і системного використання можливостей соціальних мереж поки що не спостерігається (лише 4% вузів мають на сайті прямі посилання до груп в соціальних мережах [9] ,). Досвід американських університетів, які є лідерами в сфері вищої освіти (за даними основних міжнародних рейтингових систем QS, Webometrics, THE WUR, ARWU), показує, що використання соціальних мереж багато в чому покликане допомогти в просуванні вузу і формуванні його стійкої репутації і ефективного іміджу, їм приділяється не меншу увагу, ніж усім іншим аспектам комунікаційної діяльності ВНЗ [10] . Більш того, соціальні мережі надають синергетичний ефект на всі інші наявні у ВНЗ медіакомунікацій, що активно використовується американськими університетами в їх роботі в соціальних мережах [11] .
Сайти російських вузів
Завдання даної роботи - проаналізувати динаміку зміни медіакоммунікаціонной активності російських вузів в соціальних мережах і виявити лідерів у даному сегменті комунікаційної діяльності. Період дослідження: сентябрь 2014 - квітень 2015 року. Характер дослідження визначає його методологічну базу і методи роботи, в тому числі методи класифікації і тіпологіза- ції, аналогії і порівняння, хронологічного, структурного, порівняльного, а також кількісного аналізу.
Спочатку були проаналізовані показники популярності сайтів десяти лідерів російської вищої освіти за 2014 року на підставі даних національного рейтингу університетів і щорічного рейтингу вишів Росії, РА «Експерт РА» [12] . Науковий інтерес представляв такий показник, як рейтинг сайтів.
Сайт аналізувався як основний носій інформації про присутність вузу в соціальних мережах за двома міжнародними показниками: Page Rank (рейтинг від 1 до 10, де 10 - найвищий рівень) і Alexa Traffic Ranks in Russia (рейтинг розраховується як місце за кількістю відвідувачів серед інших сайтів ) (див. таблицю 1).
Рейтинг сайтів російських вузів - лідерів 2014 року (за даними за вересень 2014 - квітень 2015 року)
За даними, наведеними в таблиці, можна побачити динаміку зростання або ж зниження рівня популярності сайту, що може служити непрямою оцінкою популярності і іміджевої складової вузу. І якщо за даними рейтингового показника по системі Page Rank зміни не яскраво виражені, то за показником Alexa Traffic Ranks in Russia можна оцінити комунікаційну активність вузу в онлайн-просторі. Лідирують як і раніше три вузи: ВШЕ, МГУ і СПбДУ, близькі до них також МФТІ і МГТУ ім Н.Е. Баумана. І тільки лише три ВНЗ з даного списку втратили свої пункти рейтингу по оцінці Alexa Traffic Ranks in Russia: це Томський політехнічний, МІФІ і Уральський федеральний університет. Для порівняльної оцінки можна провести кореляцію з даними американського університету MIT (Massachusetts Institute of Technology, входить в п'ятірку кращих університетів світу за більшістю рейтингових оцінок), у якого Page Rank = 9, Alexa Traffic Ranks in Russia = 386.
Говорячи про сайті вузу, необхідно сказати про роботи Шевченка Д.А. [13] , Який запропонував оригінальну методику детальної оцінки якості сайтів ВНЗ на підставі п'яти основних критеріїв: дизайн, навігація, контент, інтерактивність, видимість сайту в інтернеті. Проаналізувавши основних лідерів вищої освіти в Америці і Росії за даною методикою, виділяються наступні російські вузи (в порядку убування рівня їх оцінки): Державний Університет - Вища школа економіки, Російський університет дружби народів, Московський державний технічний університет імені Н.Е. Баумана, Новосибірський державний університет, Російський державний гуманітарний університет, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Санкт-Петербурзький державний університет.
Настільки глибинний аналіз сайту вузу, запропонований Д.А. Шевченко, дає більш повну картину оцінки сайту, однак сайт вузу не є в даній роботі основним об'єктом дослідження і тому автором сайт аналізувався лише за рейтинговими оцінками (індикатор «видимості» [14] ) Як основний провідник цільової аудиторії до акаунтів вузу в соціальних мережах.
Соціальні мережі російського вузу
Комунікаційна стратегія вузу має два напрямки: це зовнішня аудиторія (абітурієнти та їх батьки, роботодавці, гран тодателі, державні та громадські структури, наукові співтовариства) і внутрішні комунікації (весь колектив вузу і студенти). Більш того, необхідно відзначити великий відсоток ймовірності переходу внутрішньої аудиторію в статус зовнішньої і навпаки. І першорядне значення набуває наявність власних інформаційних ресурсів (особливо з огляду на невисокий рівень інтересу у традиційних ЗМІ до питань науки і освіти в Росії), які здатні дійсно зацікавити цільову аудиторію, як внутрішню, так і зовнішню, і донести необхідну інформацію.
Під соціальною мережею на якісному рівні розуміється соціальна структура, що складається з безлічі агентів (суб'єктів) і певної множини відносин (сукупності зв'язків між агентами, наприклад, знайомств, дружби, співпраці, комунікації). Докладний аналіз поняття, сутності та історії виникнення соціальних мереж можна знайти в роботах Губанова Д.А., Новикова Д.А. і Чхартішвілі А.Г. [Губанов, Новиков, Чхартішві- чи, 2010], які, узагальнюючи причини привабливості соціальних мереж, виділяють наступні: отримання інформації, верифікація ідей, соціальна вигода від контактів (причетність, самоідентифікація, соціальне ототожнення, соціальне прийняття і ін.) І рекреація ( відпочинок). Для вузу ж головними перевагами використання соціальних мереж в своїй медіакоммуніка- ної практиці є верифікація ідей і соціальні вигоди, які в рівній мірі важливі як для зовнішньої, так і для внутрішньої аудиторії.
Оцінити роботу університету в онлайн-просторі досить складно. Найчастіше для цих цілей використовують різні системи показників, які здатні лише в деякій мірі відобразити ефективність діяльності в інтернеті: це кількісні (домінуючі) і якісні індикатори. У даній роботі застосовуються тільки кількісні методи оцінки охоплення цільової аудиторії - «охоплення ЦА в соціальних мережах». Причому той обсяг цільової аудиторії, яким володіють офіційні сторінки в соціальних мережах, але на які немає посилання-переходу з сайту вузу, не враховувалися. Хоча необхідно зазначити, що відсутність на сторінці сайту вузу посилання-переходу на свої офіційні акаунти в соціальних мережах також є показником недостатньо послідовної політики в сфері онлайн-коммуннікацій російських вузів (як приклад можна назвати МГУ, СПбГУ, МГИМО і МФТІ).
Для того щоб проаналізувати сучасну практику використання соціальних мереж російськими вузами за критерієм охоплення цільової аудиторії в динаміці, було проведено два дослідження акаунтів в соціальних мережах (вересень 2014 року і квітень 2015 року) десяти лідерів російської вищої освіти - досліджувався кількість посилань-переходів з сайту на сторінки соціальних мереж вузу.
Обсяг ЦА вузів в соціальних мережах показаний на рис. 1 (динаміка зміни охоплення цільової аудиторії акаунтів соціальних мереж російських вузів), розгорнуті дані дослідження представлені в Додатку 1 (дані за вересень 2014 роки) і Додатку 2 (дані за квітень 2015 року). На рис. 2 представлена динаміка приросту ЦА по окремим соціальним мережам, які показали найбільший обсяг і динаміку приросту цільової аудиторії по всьому 10-ти вузам дослідження.
На підставі отриманий Даних такоже можна сделать Висновок про рейтинг СОЦІАЛЬНИХ мереж за популярністю среди российских вузів. Хоча необхідно відзначити, що популярність в Росії соціальних мереж багато в чому корелює зі статистикою популярності соціальних мереж в цілому, все ж за результатами даних досліджень можливо визначити лідерів серед соціальних мереж, що користуються особливою популярністю у російських вузів: «ВКонтакте», Facebook, Youtube і Instagram . Причому якщо соціальна мережа «ВКонтакте» лідирує за обсягом, то соціальна мережа Instagram має найбільший приріст (42% проти 12-16% приросту у соціальних мереж «ВКонтакте», Facebook іYoutube).
Висновки
В результаті проведеного дослідження можна з упевненістю говорити про зростання популярності соціальних мереж як медіаком- мунікаціонной можливості серед російських вузів. Зросла як кількість цільової аудиторії у кожного з названих вузів (динаміку зростання можна простежити на прикладі МГУ, рис. 1), так і сама кількість найменувань соціальних мереж, які використовуються російськими вузами (наприклад, МГУ до весни 2015 року має на своєму сайті вже три посилання на соціальні мережі: «ВКонтакте», Facebook, Twitter, тоді як восени 2014 року переходу на аккаунт у соціальній мережі ВКонтакте на сайті вузу не було). В середньому динаміка зростання охоплення цільової аудиторії становить від 1,7% (МФТІ) до 62% (МДУ). Лідерами по приросту цільової аудиторії стали МГУ (62%), МІФІ (34%) і СПбДУ (25%). Але за абсолютним показником охоплення ЦА в соціальних мережах, як і раніше лідирує ВШЕ (охоплення ЦА в соціальних мережах на квітень 2015 року = 63 630 осіб). Більш того, можна виділити ряд соціальних мереж, які є найбільш популярними в сфері російського вищої освіти: це «ВКонтакте», Facebook, Youtube і Instagram.
Але, незважаючи на позитивну динаміку зростання ЦА в соціальних мережах, російські вузи все ще мають ряд проблем. Слід зазначити відсутність функціональності переходів-посилань на соціальні мережі, що виражається і в незручному відкритті сторінки соціальної мережі замість сайту вузу (тільки у деяких вузів сторінка соціальної мережі відкривається не замість сайту, а в окремому вікні, що є найбільш зручним варіантом). Проблема і в складному пошуку посилання на аккаунт у соціальній мережі по сайту вузу (так, наприклад, у Санкт-Петербурзького державного університету на головній сторінці сайту є перехід лише на Twitter, а щоб знайти перехід на Youtube, потрібні додаткові пошуки по сайту (вересень 2014 м)), а також помилки в посиланнях (у Уральського федерального університету ім. першого Презедента Росії Б. М. Єльцина - не працював у вересні 2014 р перехід на сторінку в соціальній мережі Instagram).
Необхідно визнати, що подібні дослідження здатні показати більш точні результати лише в тривалій динаміці вимірювань за кількісними критеріями оцінки соціальних мереж, ЦА, а також якісного аналізу контенту і зворотного зв'язку. Тому й існує необхідність таких досліджень в подальшому. Перераховані вище показники активності і присутності російських вузів в соціальних мережах - завдання для подальших наукових робіт автора. Більш того, представляють науковий інтерес не тільки кількісні показники, але і якісні індикатори використання російськими університетами можливостей соціальних мереж, а також порівняльний аналіз з американської медіакоммуні- Каціон практикою університетів в онлайн-просторі. Також представляється досить цікавим і вивчення неофіційних сторінок вузів в соціальних мережах, а також численних сторінок в соціальних мережах структурних підрозділів вузів (численних факультетів у таких великих вузів, як МГУ і СПбДУ) і визначення характеру їх взаємодії. Результати подібних досліджень, можливо, дозволять в майбутньому виробити ряд детальних практико-орієнтованих рекомендацій, які можуть стати основою для вироблення єдиного документа (нікого зводу правил, що регламентують діяльність російських вузів в соціальних мережах на кшталт американських Social Media Guidelines [15] ), Здатного допомогти вітчизняним університетам в медіакоммунікаціонной діяльності в онлайн-просторі соціальних мереж.
Список літератури
АвсянніковН.М. Маркетинг в освіті. М., 2007;
Аузан А.А. Економіка всього. Як інститути визначають наше життя. М., 2014.
Вартанова Є.Л. Комунікація - інформація: про підходи технооптімістов, технопессімістов і технопрагматіков // Меди @ льманах. 2014. № 4 (63). С. 8-10.
Губанов Д.А., Новіков Д.А., Чхартішвілі А.Г. Соціальні мережі: моделі інформаційного впливу, управління і протиборства / Под ред. чл.- кор. РАН Д.А.Новікова. М .: Видавництво фізико-математичної літератури, 2010 року.
Гурєєва А.Н. Соціальні мережі як медіакоммунікаціонний ресурс управління іміджем російського вузу // Медіаскоп. 2015. № 1. URL: http://www.mediascope.ru/node/1674
Дунас Д.В. До антропологічної теорії розгляду медіакомунікацій // Медіаскоп. 2009. № 4. URL: http://mediascope.ru/node/481
Клейнер Г.Б. Становлення суспільства знань в Росії: соціально-економічні проблеми // Бізнес-освіта. 2005. №1. URL: http://kleiner.ru/ skrepk / Busi0br-2005.pdf.
Липкина Е.Д. Конкурентоспроможність ВНЗ на сучасному ринку освітніх послуг. Омськ, 2006
Маккуейл Д. Журналістика і суспільство. М., 2014.
Ноель-Нойман Е. Громадська думка. Відкриття спіралі мовчання. М., 1996.
Сагінова О.В. Маркетинг освітніх послуг. М., 2006.
Ткаченко В.А., Кобякіна О.В. Актуальні зв'язку з громадськістю для вищої школи: оцінка практиків // Укр. Моск. ун-ту. Сер. 10. Журналістика. 2015. № 5.
Lasswell H. Structure and function of communication in society // Mass Communications / Schramm W (ed). Urbana, 1960.
LazarsfeldP., Merton R. Mass Communication, popular taste and organized social action / Brison A. (ed.) // The Communication of Ideas. NY: Harper & Brot- ers, 1948.
Надійшла до редакції 29.04.2015
[1] Див .: Геркушенко Г.Г., Соколова С.В. Організація професійних освітніх співтовариств педагогів в мережі інтернет. URL: http://e-koncept.ru/2014/14326.htm?view ; Фещенко О.В. Соціальні мережі в освіті: аналіз досвіду і перспективи розвитку. URL: http://ido.tsu.ru/files/pub2011/19_Feschenko.pdf (Дата звернення: 10.10.2014).
[2] Див .: Шевченко Д.А. Сайт вузу: методика оцінки. URL: http: //shevchenko.rggu . ru /? p = 816 (дата звернення: 02.04.2015).
[3] Корпоративні комунікації вищої школи // Звіт про реалізацію дослідження «Корпоративні комунікації вищої школи» Центру з вивчення медіакомунікацій вищої школи. URL: http://www.mediaresearchcentre.com/communications
[4] Користувачі інтернету в Росії. URL: http://www.bizhit.ru/index/users_count/0-151 (Дата звернення: 10.10.2014); Дослідження цифрової компетентності підлітків та їхніх батьків. URL: http://www.bizhit.ru/index/podrostki_i_internet_2/0-424 (Дата звернення: 10.10.2014).
[5] Соціальні мережі: хто і для чого їх використовує? URL: http://fom.ru/SMI-i- internet / 11718 (дата звернення: 10.06.2015).
[6] Указ Президента Росії від 7 травня 2012 року № 599 «Про заходи щодо реалізації державної політики в галузі освіти і науки». URL: http://www.rg.ru/2012/05/09/ nauka-dok.html
[7] Вчені і журналісти зможуть стати ближче. URL: http://www.spncomms.com/ news_1431.htm
[8] Вчені добирають смаку разом з SPN і РВК. URL: http://www.spncomms.com/ news_1342.htm
[9] Доповідь за підсумками дослідження сфери комунікацій в області науки і освіти Олени Брандт, керівника освітніх програм, «SPNCommunications», в рамках проведення Комунікаційної Лабораторії (Moscow Science Week 2014 року), 10.09.2014. Москва.
[10] Introduction to Social Media. URL: http://www.usf.edu/ucm/marketing/intro-social- media.aspx (дата звернення: 21.10.2014).
[11] UC San Diego Social Media Guidelines. URL: http://ucpa.ucsd.edu/resources/ social / (дата звернення: 21.10.2014).
[12] Top-20. Рейтинг вибірки університетів Росії // Національний рейтинг університетів. URL: http://www.univer-rating.ru (Дата звернення: 10.09.2014). (Top- 20. Reyting vyborki universitetov Rossii // Natsional'nyy reyting universitetov. URL: http://www.univer-rating.ru (Data obrashcheniya: 10.09.2014.)); Рейтинг вузів Росії 2014. URL: http://raexpert.ru/rankings/vuz/vuz2014/vuz_rus_2014 (Дата звернення: 07.09.2014).
[13] Див .: Шевченко Д.А. Сайт вузу: методика і оцінка. URL: http: //shevchenko.rggu . ru /? p = 816 (дата звернення: 08.04.2015).
[14] Там же
[15] University Communication Social Media Guidelines. URL: http://ucpa.ucsd.edu/ resources / social /
Додаток 1.
Присутність вузів в соціальних мережах і обсяг ЦА, вересень 2014 року
Додаток 2.
Присутність вузів в соціальних мережах і обсяг ЦА, квітень 2015 року 
Ru /?
Соціальні мережі: хто і для чого їх використовує?
Ru /?